17-10-2012, 11:13
Особлива краса. Найкрасивішою українкою стала мешканка Запоріжжя | |
![]() ![]() ![]() Ірина Петровська обігнала суперниць на основному конкурсі, танець у парі з професійним хореографом, і здобула перемогу. Красуня із Запоріжжя – велика шанувальниця фехтування. «Чарів у мене ніяких немає, звичайна жінка. Єдине, що мене підтримував чоловік у цьому, Віктор. Він завжди мене так налаштовував. Сказав, що ось, Іра, ти можеш, ти можеш!», - каже переможниця всеукраїнського конкурсу краси серед людей з особливими потребами Ірина Петровська. Ірина зламала хребет 4 роки тому - впала з коня. 2 роки тому у санаторії для реабілітації у Саках познайомилася з майбутнім чоловіком. Віктор попри каліцтво після жахливої ДТП не припиняв займатися спортом. Після одруження Віктор почав возити Ірину до спортзалу, займатися фехтуванням. Подружжя бореться за медалі в улюбленому виді спорту і посідає призові місця у різних чемпіонатах. У тренера Ірини особливі сподівання – він очікує від дівчини олімпійських нагород. «Дуже наполеглива, наполеглива, вимоглива до себе спортсменка, яка приїжджає на тренування, не дивлячись на погоду», - розповідає тренер з фехтування Костянтин Кулик. Мешкають чемпіони у звичайній багатоповерхівці на околиці обласного центру. У 3-кімнатній квартирі семеро людей. «Беруть участь у нашій родині. Не тільки у своїй родині, чим вони займаються, і спортом, і всім, а й допомагають нам, їсти варити допомагають, прибирати. Вітя особисто пилососить, і Іра все за чистотою стежить», - каже бабуся Віктора Раїса Морозова. Та попри спортивні та особисті досягнення, життя у місті для подружжя – наче той спортивний майданчик для боротьби. Людині з особливими потребами знайти пандус майже неможливо, як і їздити у громадському транспорті. Доводиться боротись навіть за доступність для інвалідів звичайних тротуарів. Подружжя вирішило допомогти собі й іншим, самотужки створивши спеціальну організацію. «Дуже багато людей не знають, не володіють інформацією. Про ті ж санаторії, про реабілітацію. А коли людина не знає, сидить вдома роками. А потім кажуть: чому ж ви не приїхали через півроку після травми. А мені ніхто не сказав», - розповідає чоловік Ірини Віктор Капров. Зручні пандуси у майже мільйонному Запоріжжі можна порахувати на пальцях однієї руки, скаржиться подружжя. Кажуть, іноді здолати декілька сантиметрів важко навіть спортсменам-інвалідам. Та Ірина з Віктором не зупиняються на досягнутому, й далі борються за свої права з міськими чиновниками і з суперниками – на майданчику для фехтування. | |
Категория: news, Пульс города | Просмотров: 7691 | |
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.